11 березня свій Ювілей відзначає людина, чиє ім'я вписане золотими літерами в історію АТ "Марганецький ГЗК".

Віктор Вікторович Жураков — це приклад того, як покликання стає долею, а професійна майстерність — справою всього життя.

Його шлях у гірничу справу розпочався ще в юності. Випускник Марганецького гірничого технікуму не шукав легких доріг. Свій перший робочий день Віктор зустрів у забої шахти №3/5 підземним кріпильником.

Навіть обов’язкова служба в армії не змінила його вибору — Віктор Вікторович повернувся до рідного Марганця, на шахту №1-"біс", де пройшов сувору школу життя, працюючи ГРОЗ 5-го та 6-го розрядів.

Паралельно з важкою працею під землею Віктор Жураков здобував вищу освіту в Дніпропетровському гірничому інституті. У 1994 році він став дипломованим гірничим інженером.

Трудовий шлях Віктора Вікторовича — це ідеальна драбина успіху, кожен щабель якої був заслужений знаннями та відповідальною працею.

У 90-х роках — робота майстром та начальником дільниці очисного видобутку на шахті №3/5. У період з 2000 по 2015 роки він очолював ключові підрозділи комбінату: був начальником шахт №2, №8 та №9/10.

Також варто зазначити, що професіоналізм сьогоднішнього Ювіляра відзначений на найвищому рівні. У 2004 році Віктор Вікторович нагороджений грамотою обласної держадміністрації, у 2005-му – грамотою Верховної Ради України. А у 2008 році Указом Президента України Віктору Журакову присвоєно почесне звання «Заслужений металург України».

Після періоду роботи в апараті управління, де він координував складні ремонти та експлуатацію обладнання, Віктор Вікторович повернувся до живого виробництва заступником начальника шахти №14/15.

Проте справжній іспит на мужність розпочався 25 лютого 2022 року. Людина мирної та почесної професії без вагань стала на захист Батьківщини. Мобілізація стала для нього не просто наказом, а продовженням його життєвого принципу — бути там, де найважче, і де він потрібен найбільше.